Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винитися

Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИСЯ"
Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Випірнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы. Котл. Ен.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной. Вх. Лем. 420.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.