Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винитися

Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИСЯ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Круць, -ця, м. Гвоздь. (І. Христа) жиди мучили, на хрест роспинали, залізними круцями руці і ноги пробивали. Мил. 15.
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Плазьма нар. = плазом.
Різочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа. Чуб. II. 60. 2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко! Чуб. III. 44.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Упорядковувати, -вую, -єш, сов. в. упорядкувати, -кую, -єш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устроить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.