Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс.
Жерібна = жеребна.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже.
Попитатися, -та́юся, -єшся, гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Прогулять.
2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина.
2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
