Відпарювати, -рюю, -єш, сов. в. відпарити, -рю, -риш, гл. 1) Распаривать, распарить. Тепер одпарь лозину та й гни її. 2) Только сов. в. Высѣчь, побить.
Жидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть евреемъ, жидовствовать. Покинь, жиде, жидувати, ходім хліба заробляти.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Кінник, -ка, м. = кінниця.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Похитуватися, -туюся, -єшся, гл. Пошатываться, покачиваться.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.).