Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випалювати

Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? Рудч. Ск. І. 94. 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік. Стор. МПр. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАЛЮВАТИ"
Бесурменський, -а, -е. = бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334.
Головатиця, -ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Вх. Пч. II. 20. Самка Salmo hucho. Шух. I. 24. 223. (Самецъ Cм. головач).
Каюк, -ка, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Ум. каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Лушпа́нити, -ню, -ниш, гл. Бить, колотить кого. Ухопив його та й лушпанить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Неклен, -на, м. 1) Раст.: Чернокленъ, сережникъ, Acer tataricum. 2) Acer campestre. L. ЗЮЗО. I. 109.
Прохолоджати, -джаю, -єш и прохолоджувати, -джую, -єш, сов. в. прохолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Охлаждать, охладить, прохлаждать, прохладить. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохоложає. АД. І. 169. Я тебе прохоложу трохи. Рудч. Ск. II. 166. Нехай Лазарь прохолодить язик мій. Єв. Л. XVI. 24.
Пручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Чуб. V. 446. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась. Котл. Ен. IV. 38.
Сусідство, -ва, с. 1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк. 2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195. 3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237.
Чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.