Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винний I

Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЙ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЙ I"
Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. ІІІ. 304.
Видох(Ну)Ти, -хну, -неш, гл. Передохнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. І. 194.
Гакало, -ла, м. и с. Часто повторяющій меж. га.
Гниль, -лі, ж. Гниль. К. Іов. 55.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Підіждати, -жду́, -деш, гл. Подождать.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. Н. п. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.
Приволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. приволокти, -лочу, -че́ш, гл. Притаскивать, притащить, зацѣпивъ веревкой и т. п. Приволік копицю сіна. Приволокли його. Мнж. 57.  
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИЙ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.