Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка.
Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Окропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окропити, -плю́, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди.
Пальма, -ми, ж. Раст. Пальма. Не буде він, мов пальма, зеленіти.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга.
