Тлумачення / значення слова "ВИННИЙ I" | Словник української мови. Словник Грінченка

винний I

Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЙ I"

Сховати оригінал сторінки

Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.

повністю...

Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.

повністю...

Ду́нути Cм. дути.

повністю...

Картниця, -ці, ж. Картежница.

повністю...

Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.

повністю...

Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.

повністю...

Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.

повністю...

Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.

повністю...

Урда, -ди, ж. = вурда.

повністю...

Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.

повністю...