Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виноватець

Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Білизна, -ни, ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Зрізати Cм. зрізувати.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.