Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виноватець

Виноватець, -тця, м. 1) Виновникъ. Мнж. 74. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Канев. у. Уміє він пізнати виноватця. К. Іов. 24. 2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЦЬ"
Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Бізуватися, -зуюся, -єшся, гл. Браться за что. Вх. Зн. 3. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну. Гн. I. 107.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Доходи́тися 2, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Доходиться. Доходився, що й хвоста збувся. Ном. № 8780. 2) Находиться, уходиться. Доходились ніжки, доробились ручки. Ном. № 8234. 3)чого́. Доходиться до бѣды, нажить бѣду. Не ходи, мій синоньку, доходишся лиха. Млр. л. сб. 339.
Об'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. об'ї́стися, -їмся, -їсися, гл. Объѣдаться, объѣсться.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Розгоряти, -ряю, -єш, гл. = розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він пє да гуляє да все мене розгоряє. Чуб. V. 571.
Свекровця, -ці, ж. Ум. отъ свекруха.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа. Мил. М. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.