Адже́, адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Адже ти бачила! 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є.
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться.
Пробувати, -ва́ю, -єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати.
Тринадцятеро числ. Тринадцать душъ, штукъ.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Ум. шпалерна.
Шуря-буря, ж. Вихрь.
