Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виноватий

Виноватий Cм. виноват.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТИЙ"
Актьо́р, -ра, м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. І. 478. Один актьор грав дуже погано... в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Верхнеднѣпр. у. Та чого ти накасаєшся на мене? Харьк. у. Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Г. Барв. 458. Накасавсь, як голий на улицю. Ном. № 5093.
Находитися, -джуся, -дишся, сов. в. найтися, -йду́ся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтися. Може найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи... Шевч. 2) Только сов. в. Родиться. Хлопчик найшовся в них, такий чорнявий, у батька вдався. МВ. Вернувсь додому, аж у його дома вже син найшовсь. Мнж. 128. 3) Только сов. в. Найти возможность, время для чего-либо. Засніть... поки найдусь сюди прийти. Мкр. Г. 67.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам. К. Дз. 110.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.