Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винницький

Винницький, -а, -е. Винокуренный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЦЬКИЙ"
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Жда́ники, -ків, м. мн. = жданки. Ном. № 5627.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку. Чуб. II. 215.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Тяг, -гу, м. 1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема. 2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. Котл. Ен. І. 5. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати. Рудч. Ск. II. 174.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.