Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виновате

Виновате, -того, с. Долгъ. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕ"
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.
Мурави́ще, -ща, с. = муравник. Забрав би в торбу оце муравище, було б на горіхи. Золотон. у.
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного. О. 1862. XI. Свид. 54.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.