Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винователь

Винователь, -ля, м. Обвинитель. Жено, де ж ті винувателі твої? Єв. І. VIII. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОВАТЕЛЬ"
Білогрецький, -а, -е. .? В чистім полі при долині, при широкій доріженьці лежить козаченько молоденький білогрецький. Мет. 448.
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. К. Псал. 22. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Мет. 449. Чужі пани дукачі держать людей до ночі. Чуб. ІІІ. 237. 2) = дукат 2. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 22. Сим. 10. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці. Шевч. 112.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Кикіть, ки́коть, -ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. киктик.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Назу́стріч нар. Навстрѣчу. А москалі їй назустріч, як один верхами. Шевч. 88.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОВАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.