Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винниківна

Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКІВНА"
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.).
Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять. Желех.
Пожовтіти, -тію, -єш, гл. = пожовкнути.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИКІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.