Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винниківна

Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКІВНА"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Начутися Cм. начуватися.
Пообжирати, -ра́ю, -єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять. О. 1861. VIII. 8.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка. Мет. 209.
Шаф.. Cм. шахв..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИКІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.