Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Замовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. замо́вити, -влю, -виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Кров замовляти.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться.
Пригледіти Cм. приглядати.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Тканина, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Надів сталеву ковану тканину. 2) Паутинная сѣть. Ум. тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Чолпа, -пи, ж. Лопатка, поставленная подъ угломъ къ ручкѣ, для выемки соли изъ соляныхъ озеръ.
