Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію.
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Опікати, -ка́ю, -єш, сов. в. опекти, -чу, -че́ш, гл. 1) = обпікати. 2) Только несов.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Хоч побреду через воду, да до свого роду.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Токма 1, -ми, ж.
1) Окончаніе, рѣшеніе, условіе, соглашеніе. Коб була яка токма, чи то я, чи він буде за соцького. Уже пижму зробили. Зроби вже яку токму з чоловіком. Чи уже є у їх яка токма, чи й досі нема?
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень.
