Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю.
Круглобокий, -а, -е. Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін.
Преподобитися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — «Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мой Я її достану!» — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Царь Давид... колись преподобився Богові.
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.
Шовковина, -ни, ж. Шелковая нитка. Бродінь їй ув уха червону шовковину.
