Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винникувати

Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКУВАТИ"
Воластий, -а, -е. 1) Зобастый. 2) Имѣющій жирный подбородокъ.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т. Гол. II. 81.
Компонувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Составлять, сочинять. Отой дід і співав, і компонував пісні й думки. Стор. Дуже письменний був і вірші компонував. Стор. 2) Выдумывать, интриговать. Пане осауле полковий, побійся Бога! Мені здається, що ти щось недобре на нашого пана полковника компонуєш. К. ЧР. 323.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме. Черниг. г.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.