Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винникувати

Винникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть винокуромъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИКУВАТИ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. ІІІ. 80.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Луто́к, -тка, м. 1) Молодое липовое деревцо. Черк. у. 2) Лыко молодой липы. Піти надрати лутків на личаки. Харьк.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. АД. І. 114. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52. 2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Рудч. Ск. І. 1. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати. Рудч. Ск. 3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває. Мил. 92. 4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати. Мил. 14.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Сам, сама, саме, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929.один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679.душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Сліпундра, -ри, сліпуха, -хи, ж. = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.