Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю.
Кущ, -ща, м.
1) Кусть. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали.
2) = кущанка.
8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Ма́бу́ти, мабуть, нар. 1) Должно быть, вѣроятно. А плахта ся тобі мабути по знаку? Мабуть не буть козі на торзі. Мабуть у лісі щось велике здохло. 2) Да какъ-же! А де це ти взяв хустку таку? — Найшов! — Мабуть! Гляди! — Далебі!
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений.
2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Море поковтало бідолах.
Попогибіти, -бію, -єш, гл. Побѣдствовать. Як попогибіє з тиждень, то покине горілку пити.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать.
