Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винничка

Винничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННИЧКА"
Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає. Грин. ІІІ. 307.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Доскрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскрома́дити, -джу, -диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буряків. Богодух. у.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». Г. Барв. 438. 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Стор. МПр. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. Драг. 17. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. Щог. В. 30. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
З'ї́день, -дня, м. Съѣденіе. Употребл. въ выраженіи: на з'їдень. На съѣденіе.
Накупа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. накупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Накупать, накупить достаточно. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базарь хочете закупити. Богод. у.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу. 2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Позбавити, -влю, -виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Чуб. V. 39. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила. Чуб. V. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.