Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винняти

Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИННЯТИ"
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Лиході́йство, -ва, с. Злодѣйство. Гадючий яд він виссав лиходійством. К. Іов. 44.
Надсмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. надсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Надсасывать, надсосать.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Путина, -ни, ж. Сосудъ для молока. Шух. I. 186. Сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИННЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.