Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випадати

Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДАТИ"
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик. Сим. 230.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю. Стор. МПр. 159.
Одначе нар. = однако. Одначе ми не втечемо і тебе не ввеземо. АД. І. 114. Та вже, каже чмелик, чи винесу, чи не винесу, одначе вам пропадать. Рудч. Ск. І. 118.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Уперед нар. 1) Впередъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641. 2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать. Рудч. Ск. ІІ. 135. 3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був. Рудч. Ск. І. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.