Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання.
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Кволитися, -люся, -лишся, гл.
1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає.
2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. Почав кволитись, що в боку болить.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом!
Храбуз, -зу, м. Мелкіе, не тугіе кочни капусты. Яка там капуста, — самий храбуз: хиба на борщ тільки й покришити.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость.
