Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Побігачка, -ки, ж.
1) = побігайка.
2) Поносъ.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить.
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Посівальник, -ка, м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года.
