Випрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. випрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = випрошуватися, випроситися.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права.
Лі́тера, -ри, ж. Буква.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Неохая, -хаї, об. Неряха.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой сама я, сама, як билина в полі. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ.
