Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Зчепити, -ся. Cм. зчіплювати, -ся.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником».
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Підхоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Дрібний сніжок пролітає.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
