Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випихач

Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИХАЧ"
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Ном. № 11008. Одкладний сир добрий. Ном. № 11007.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Докі́рливо нар. Укоризненно.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Коробка, -ки, ж. 1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. Н. п. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Стор. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Мнж. 127. Ум. коробочка.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Н. п. Нігде мені постояти під похильним тином. Мил. 73.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.