Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випихач

Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИХАЧ"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Присапати Cм. присапувати.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.