Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Загуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Развлекаться, развлечься чѣмъ-либо и забыть о нужномъ, задержаться, замѣшкаться изъ-за этого.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Козубенька, -ки, ж. Ум. отъ козубня́.
Копитонько, -ка, с. Ум. отъ копи́т.
Ма́точник, -ка, м. 1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы. 2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнуть. Представляетъ или клѣточку изъ прутьевъ, или цилиндрическій кусокъ дерева, нижняя часть котораго снабжена зазубринами, съ помощью которыхъ устанавливается приборъ на перекладинахъ, а въ верхней укрѣплена часть камышины, въ которой и помѣщается матка. 3) Раст.: a) Petasites vulgaris. б) Ballota nigra. Dracocephalum moldavica. Nepeta nuda.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ).
2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ.
Шугати, -га́ю, -єш, гл.
1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав.
3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.
4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.