Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випит

Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПИТ"
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Кисличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. 2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14. 3) мн. Раст. Pyrola secunda L. ЗЮЗО. І. 169.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Парх, -ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. І. 33. Б) Бранное названіе еврея. Парх пархом где верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Шершун, -на, м. = шершень. Угор. Вх. Пч. І. 8.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.