Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Гри́мну́ти, -ну, -неш, гл. = Грімнути.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію.
Збро́я, -ро́ї, ж. Оружіе. То старшая сестра коника виводить, а середульша зброю виносить. Хто не має зброї, най не йде в бої.
Каччин, -а, -е. Принадлежащій уткѣ.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Приїздити, -джу́, -ди́ш, гл. Пріѣзжать. Що-дня одні виїздили, другі приїздили.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
