Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випірати

Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПІРАТИ"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток. Камен. у.
Замигті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Шевня, -ні, ж. Сапожная мастерская. Радом. у., Козел. у., сапожный магазинъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.