Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випірати

Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПІРАТИ"
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Жерть, -ти, ж. = жердь.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник. Kolb. І. 70.
Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Скубсти, -бу, -беш, гл. = скубти. Угор.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Ном. № 11955. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Ном. № 4092. Як би на вас чекав, то досі вмер би. Чуб. І. 272.
Черичка, -ки, ж. = чирка 1. Коло кринички плавають черички. Чуб. III. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.