Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виорювати

Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРЮВАТИ"
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. І. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. І. 289.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Пригін, гону, м. 1) Пригонъ. 2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода? Чуб. V. 1190. 3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ. Волч. у.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Хикавка и хикалка, -ки, ж. = Икавка. Мил. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.