Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виорювати

Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл. 1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле. Мет. 274. 2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРЮВАТИ"
Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дзиґльо́ваний, -а, -е. Кокетливый, бойкій. Дзиґльований парубок, дівка. Черкас.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати. Желех.
Обмацки нар. Ощупью.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа! Рудч. Ск. ІІ. 69.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.