Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виорати

Виорати, -ся. Cм. виорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИОРАТИ"
Вугловий, -а, -е. Угольный. Желех.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Сисун, -на, м. Сосунъ. Ум. сисунець.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком. МВ. ІІ. 172.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.
Утирач, -ча, м. Полотенце для лица. Рушник-утирач. Вас. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИОРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.