Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винувати

Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Радом. у. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами. Чуб. VII. 577.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Помислити, слю, лиш, гл. Подумать. Бачиш мене, милий, гожу, хорошую, гожу, хорошую, повік здоровую; а борть, Боже, недуги, тогді ти помислиш об другій. Мет. 46.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. І. 93.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Сходистий, -а, -е. Покатистый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.