Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винувати

Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Радом. у. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Облав, -ву, м. 1) = облава. 2) Облава. Вх. Зн. 42.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці. Ном. № 3124.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть. Вх. Зн. 55.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество сору. (Залюб.).
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.