Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випадковий

Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДКОВИЙ"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Викорпати Cм. викорпувати.
Ґрос, -су, м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Лейстрови́к, -ка́, м. Реестровый казакъ. Бенкетує шляхта, іграючи в карти, а козаки-лейстровики додержують варти. К. Досв.
Наже́ртися Cм. нажиратися.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПАДКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.