Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винити

Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИ"
А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Зелено́чок, -чка, м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.
Обнизати Cм. обнизувати.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися. Стор. МПр. 9.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.