Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винити

Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНИТИ"
Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Випрацювати, -цюю, -єш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.
Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. Сніп. 45. 2)свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3332. Мушу доконати свого. Н. Вол. у. 3)свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала. Грин. ІІІ. 235.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. І. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Н. п. Пшениця постигла жатись. Черк. у. 2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Чуб. II. 99. Хліб постиг, — виймаю. Г. Барв. 242. 3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Г. Барв. 64. Смерть мене постигає саму. МВ. І. 57. От його-то постигла лиха година. Кв. 4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Левиц. І. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Чуб. V. 635. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає. К. ЦН. 301. 5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне. Ном. № 3636.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.