Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину!
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Були самовидцями.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Хламидник, -ка, м. Босякъ.
