Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виношати

Виношати, -шаю, -єш, гл. = виносити. А свекорко похожає, нагаєчку виношає. Грин. ІІІ. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНОШАТИ"
Безцінний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці. Мет. 374.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНОШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.