Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винаходити

Винаходити, -джу, -диш, сов. в. винайти, -йду, -деш, гл. 1) Отыскивать, отыскать, разыскать. 2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАХОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНАХОДИТИ"
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНАХОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.