Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кам

Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ"
Вариво, -ва, с. = варево.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ). О. 1861. IX. 191.
Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Сторичний, -а, -е. Сторицею, во сто разъ большій. За один старий клас, у другий літній час, сторичний дасть плід. Чуб. ІІІ. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.