Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калюхатий

Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. Шух. І. 250. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮХАТИЙ"
Азия́тство и азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Гей II, гей-би, сз. = II. ге. Вх. Лем. 403.
Звиш нар. Выше; свыше.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Наспотикатися, -ка́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57. Я по чужих нивах наспотикалась. Мил. 205.
Пазати, -заю, -єш, гл.коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться хуже. 2) Дурнѣть.
Приспати Cм. присипляти.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Чуб. ІІІ. 378, 379. Разом за Божим росказом. Ном. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЮХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.