Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліч

Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Близно, -на, с. = блезно. Черк. у.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.
Гудзь и гудзя́! II меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Згуча́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Испугаться. Кінь згучався. Галиц. Вх. Зн. 21.
Змага, -ги, ж. Споръ, препирательство. Н. Вол. у. Іди, сину, пріч од мене: через тебе що-дня змага в мене. КС. 1882. XII. 442. Ум. змажка. Грин. III. 610. Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризі, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 339.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник. Гол. Од. 11.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Переповзати, -за́ю, -єш, сов. в. переповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Переползать, переползти.
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.