Басистий, -того, м. = басиста. «А добрі горобці в молоці!» — Чи ти ж їв? — «Ба ні! казав басистий, що бачив цимбалистий через дірочку, як жиди їли»
Вентерь, -ря, м. = ятір.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати.
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Вона заходилась, понапікала хліба. Мати понапікала й понаварювала.
Путря, -рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
