Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліч

Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе. Желех.
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали. Чуб. V. 1180.
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка. МВ. І. 114.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує. Мнж. 132.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.