Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліч

Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧ"
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
На-розви́дні, нар. Ha разсвѣтѣ. Це було на-розвидні, як стало світать. Новомосковск. у. Залюбовск.
Оп'янити, -ся. Cм. оп'яняти, -ся.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Чабарашка, -ки, ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки. Чуб. V. 1088.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.