Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Зажнемо якого снопа. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Зопсувати, -су́ю, -єш, гл. = зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Cм. запсувати.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. На русали купаються, шоб не було посухи.
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ум. теличка, теличенька, теличечка.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.
