Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Ой ну люлі, гойда.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ет меж.
1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім!
2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги.
Лоти́к, -то́ку, м. = лотоки.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Навтяки́ нар. Намекая. Навтяки буряки, щоб капусти дали.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду.
2) Раскачиваться, раскачаться.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.
