Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменний

Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕННИЙ"
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Дебели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Дѣлать дебелимъ. Харьк.
Заварува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Обезпечить, упрочить; сохранить. Заваруй нас, Христе пане! Гол. II. 95.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать. Угор.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива. Шевч. 2) Притворный. 3) Не настоящій, поддѣльный.
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.
Чечура, -ри, ж. = чечуга 1? Зобачив рибу чечуру. Чуб. III. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.