Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кам'яний

Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЙ"
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала. Федьк.
Захудыты, -джу, -дышъ, гл. Довести до худобы. Захуджени волы. Черк. у.
Налови́ти, -влю́, -виш, гл. Наловить. Наловили... риби. Ном. № 6019.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.