Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кальник

Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЬНИК"
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. К. Досв. 181. Заміж іти — не дощову годину перестоять. Ном. № 8851. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. Рудч. Ск. II. 102. 2) Дождливый. Дощове літо. Кролев. у. Вода дощова не солона. Ком. І. 16.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Сапун, -на, м. Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.