Брикливість, -вости, ж. Своенравность.
Викладання, -ня, с.
1) Выкладываніе.
2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Cм. викладати 2.
3) Раскладываніе.
4) Изложеніе.
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Глузд остатній потеряла. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. глузди відбити. Лишить разсудка. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Идоляка, -ки, м. Ув. отъ идол.
Польщак, -ка, м. Такъ въ называютъ крестьянина изъ
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Придоба, -би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте!
Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл.
1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив.
2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш.
