Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каляниця

Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. Кв. І. 173. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день. Левиц. І. 500.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання. Н. Вол. у.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло. Рудч. Ск. І. 24.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер. Стор. МПр. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.