Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каляниця

Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный. Міусск. окр.
Мерша́виця, -ці, ж. Мертвоядъ, Silpha. Желех. Вх. Зн. 35.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Скам'я, -м'ї́, ж. = скамна. А в сього пана скамя заслана, а на тій скам'ї три кубки стоять. Чуб. III. 416.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Хрумсати, -саю, -єш, гл. = хрумати. Коні хрумсают сіно. Вх. Зн. 77.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.