Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каляниця

Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯНИЦЯ"
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Об'їхати Cм. об'їзджати.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Урядницький, -а, -е. Чиновничій. Шейк.
Утроїти, -рою, -їш, гл. Утроить. Запорозці утроїли своє військо. Стор. МПр. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.