Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каляння

Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯННЯ"
Викосити Cм. викошувати.
В'язальник, -ка, м. Вяжущій снопы.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.
Убутися Cм. убуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.