Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канава

Канава, -ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНАВА"
Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Олжа, -жі, ж. Ложь. К. Бай. 39.
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Пуку! меж. Стукъ. Пуку, пуку в оконечко, виглянь, виглянь, дівчиночко! О. 1861. XI. 130.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить. Фр. Пр. 64.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. Гол. Од. 75, 76. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна. Гол. Од. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.