Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калячити

Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Зовухна, -ни, ж. = зовиця. Желех.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.