Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калячити

Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЯЧИТИ"
Доня́ти Cм. донімати.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Набри́днути Cм. набридати.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Слупик, -ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.