Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував.
Порозгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять (во множествѣ). Поки донесеш, то все порозгублюєш.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Теля рикає, а корова десь пішла. Рикнув віл на сім сіл. ) Грозно кричать. Рикає, наче лев.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю.
