Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кандиба

Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНДИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНДИБА"
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Аф.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Перехрищуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. перехристи́тися, -щуся, -стишся, гл. = перехрещуватися, перехреститися. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Салдацький, -а, -е. Солдатскій. Левиц. І. 59.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Широкогіллястий, -а, -е. Развѣсистый. Широкогілляста груша. Левиц. І. 288.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНДИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.