Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. в) Sagina procumbens L.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Нічниця, -ці, ж.
1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь.
2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ).
3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Пужално, -на, с. Кнутовище. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається.
Розрив, -ву, м. Раст. Impatiens noli tangere L. розрив-трава — въ народныхъ вѣрованіяхъ: трава, обладающая свойствомъ разрывать. Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тілько притулимо, дак ік нечистому й пороспадаються.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
