Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Времення, -ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ.
Доси́та нар. Досыта. Ми їмо з корита, та до сита, а ви з блюда, та до худа.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. Идольство борола наша віра.
Невміло нар. Неумѣло.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»?
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
