Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каломут

Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛОМУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛОМУТ"
Брехунець, -нця, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Вас. 207. Cм. драгва.
Заїжджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = заїздити. Ото та дівчина росте, а царевич усе заїжджає, як на охоту приїде.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Поскупувати, -пую, -єш, гл. Поскупиться. Борз. у.
Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Н. п. Ум. стрибуне́ць.
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛОМУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.