Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калюх

Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮХ"
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Клумля, -лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Кріпенько нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. І. 15.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Підтягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підтягтися, -гнуся, -нешся, гл. Перетаскивать, перетащить пловучую сукновальню на другое мѣсто. Вас. 173.
Попісцяти, -цю, -циш, гл. Пососать. Як попісце корову теля, то й дасться здоїти. Волч. у.
Пошпувати, -пую, -єш, гл. Побрызгать, окропить.
Рудня, -ні, ж. 1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.