Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний.
Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Ум. міхурець.
Ніженька, -ки и ніжечка, -ки, ж. Ум. отъ нога.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. Так просить поштиво, що Боже мій!
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
